Головна » Файли » Мої файли |
конспекти уроків музики 4 клас 1 семестр
11.10.2013, 22:37 | |
РОЗРОБКИ УРОКІВ УРОК 1 Тема. Музика в житті народу. Мета; розкрити значення мови, пісні, Державного Гімну України в становленні громадянської позиції учнів; розвивати образне мислення, уяву, загальні та музичні здібності учнів; формувати повагу до державних символів України, любов до мови та музики українського народу . Музичний матеріал: Д. Кабалевський. «Класне рондо»; М. Катричко. «Рідна мова», Державний Гімн України; І. Кириліна «Засмутилось кошеня»; українські народні пісні (за вибором учителя). Тип уроку: урок введення в тему. Обладнання: музичні інструменти (фортепіано, баян, акордеон, темброво-шумові інструменти), ілюстрації до музичних творів, портрети композиторів М. Катричка, І. Кириліної, магнітофон Хід уроку
1. Вхід учнів до класу під звучання пісні «Рідна мова» композитора М. Катричка. 2. Музичне вітання. Учні виконують поспівку «Четверокласники» (на мелодію рефрену «Класного рондо» Д. Кабалевського, замінивши слово «третьокласники» на «четвертокласники»). Доречне виконання й іншої поспівки (на розсуд учителя), яка надалі стане музичним епіграфом до занять протягом року. 3. Бесіда про літні музичні враження учнів. Учитель. Із якою музикою ви зустрічались під час літніх канікул? Згадайте свої літні музичні враження. (Учні діляться враженнями, про можливості ілюструють свої розповіді аудіозаписами фрагментів вокальної чи інструментальної музики.) Учитель доповнює та узагальнює відповіді учнів, а потім акцентує увагу дітей на матеріалі, вивченому в 3-му класі. Учні виконують пісню І. Кириліної «Засмутилось кошеня” 4. Оголошення теми уроку та семестру. 5. Слухання Державного гімну України (сл. П. Чубинського, і муз. М. Вербицького). • Який характер музики? • Про що розповідає текст пісні? • Що ти відчуваєш, слухаючи Державний Гімн України? • Чому під час слухання Державного гімну потрібно встати? Учитель. Державний Гімн - один із державних символів, урочистий музичний чи музично-поетичний твір, який виконується під час громадських святкових заходів, державних свят, церемоній. Слово «гімн» у перекладі 3 грецької означає «хвалебна пісня». У Стародавній Греції гімнами називали пісенні твори, складені на честь богів і героїв. У Київській Русі також були поширені величальні сольні пісні на честь князів та народних героїв. У нашій мові збереглось слово, яке за змістом відповідає поняттю «гімн»,- «славень». Державний Гімн України - національний гімн на музику Михайла Вербицького із словами Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна...». Створення українського гімну бере початок з осені 1862 року: український етнограф, фольклорист, поет Павло Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна...», якому в майбутньому судилося стати національним, а згодом і Державним Гімном українського народу. 1863 року композитор Михайло Вербицький написав до цього вірша музику. Державний Гімн України, Герб і Прапор - офіційні символи Української держави. Порада вчителю. При наявності посібника для учнів «Мій зошит з музики. 4 клас» слід звертатись до нього протягом уроку, семестру. 6. Розучування пісні композитор М. Катричка «Рідна мова». Учитель. Михайло Катричко- відомий сучасний компози тор, активний музично-громадській діяч. Народився він на Харківщині. Пісенний світ композитора різноманітний - він написав понад 150 пісень. Вони звучать як у виконанні дитячих колективів виконавців так і відомих аристів-вокалістів Р Кириченко, М. Гнатюка, В. Шпортька, О. Дзюби. • Який характер пісні? • Про що вона розповідає? • Що в пісні вам сподобалось? Учні розучують пісню «Рідна мова». Окремі важкі місця пісні слід розучувати з опорою на нотний запис. • Що ви можете сказати про гоню, рідну мову? (Відповіді уч нів.) Учитель. Рідна пісня, рідна мова - джерело культури народу, Його мудрості, світогляду, почутів. Саме тому й кажуть: «Пісня - душа народу, а його мова -пісня стоголоса”. 7. Виконання пісень, вивчених протягом минулих років. Учитель. Згадайте та виконайте українські народні пісні, у яких прославляється рідний край. • Хто автор цієї музики? • Який настрій викликає у вас ця пісня? • Виконайте будь-яку відому в;м українську народну пісню. 8. Проведення гри «Вибери супювід». Учитель. Виберіть ритмічній супровід до пісні та виконайте. Намалюйте умовне позначенне інструментів, які використаєте для супроводу • Яку роль відіграла музика в житті народу? 9. Підсумок уроку. • Яка музика звучала нa уроці? • Які пісні написані композитори, а які вважаються народними? • Що ви знаєте про Гімн? • Чому Державний Гімн слід слухати стоячи, а військові під час слухання ще й мають віддати честь? • Чому цей Гімн називаоть Державним? Учитель оцінює роботу учнів на уроці, ставлення до музичної діяльності. Домашнє завданя учитель дає на власний розсуд виходячи із методичних рекомендацій програми. 10. Вихід учнів із класу пд звучання української пісні (на розсуд учителя чи за бажаням учнів). УРОК 2
Тема. Народна композиторська музика.Мета: розкрити значення життєвих зв'язків народної творчосгі і професійної музики, усвідомити такі поняття, як «народна пісня», «авторська пісня», «композиторська пісня в народному дусі» «троїсті музики»; розвивати музично-творчі здібності учнів; виховувати інтерес, любов до народної та композиторської музики, пісні. Музичний матеріал: Я. Степовий. «Зоре моя вечірняя»; В. Івасюк «Відлітали журавлі»; A. Філіпенко. «Зацвіла в долині » українські троїсті музики (на вибір учителя).' Тип уроку: урок поглиблення теми. Обладнання: музичні інструменти (фортепіано, баян, акордеон, темброво-шумові інструменти), ілюстрації до музичних творів, портрети композиторів Я. Степового, В. Івасюка, A. Філіпенка, магнітофон. Хід уроку 1. Вхід учнів до класу під звучання пісні композитора М. Кат-ричка «Рідна мова» (інструментальний виклад). 2. Музичне вітання.
Учні виконують поспівку або пісню (за вибором учителя чи бажанням учнів).
3. Бесіда. Учитель. Як називається музика, під яку ви заходили до класу? Сьогодні ми продовжуємо розучувати пісню композитора М. Катричка «Рідна мова». Які труднощі ви помітили при розучуванні пісні? Згадайте та прочитайте виразно вірш про українську мову. Які народні пісні можете згадати? Про що вони розповідають? 4. Повідомлення теми уроку. Учитель. Чи можливо назвати всі народні пісні? Так, це важко. Тому що історію, життя та духовний світ нашого народу зберігають понад 200 тисяч фольклорних пісень. Багато талановитих композиторів, створюючи власні твори, зверталися до чистого джерела народної музики, пісні. Вони намагалися відобразити у своєму творі всю глибину почуттів, притаманну народній пісні. Композиторські (авторські) пісні, які зазнали впливу народної творчості, і за характером, і змістом схожі на народні, назвали композиторськими піснями в народному дусі. 5. Розучування пісні композитора Я. Степового «Зоре моя вечірняя». Учні слухають твір • Які почуття у вас викликає пісня: радість, смуток, байдужість? • Чи схожа ця пісня на народну? • Зверніть увагу на тональність, лад та особливості мелодії твору. • Пригадайте пісню на слова Т. Шевченка. Порада вчителю. При розучуванні пісні „Зоре моя вечірняя” слід звернути увагу учнів на її подібність до народної пісні, особливості мелодії, мінорний лад (хід по ступенях у 3-4, 7-8 тактах, стрибки в мелодії у 1, 5-6 тактах) та ритму (нота 3 крапкою в 2, 3, 7 тактах). 6. Слухання музичних інструментальних п'єс у виконанні троїстих музик. Звучить інструментальна п'єса. . • Який характер музики? • Як називаються народні інструментальні ансамблі? Учитель. Найпоширеніші типи троїстих музик в Україні: скрипка, басоля та бубон у центральних та східних областях; скрипка, цимбали, бубон або барабан - у західних областях. Нерідко до складу ансамблю додавалась сопілка. Сучасні ансамблі троїстих музик розширили свій склад, додавши до нього духові (флейта, кларнет, труба) та клавішні (гармонія, баян) інструменти. Послухайте музику у виконанні троїстих музик. Який характер музики? (Звучить музика.) Які музичні інструменти ви почули у прослуханих творах? 7 Проведення гри «Придумай супровід.. Учитель Створіть свій ансамбль троїстих музик, виконайте улюблену музику із супроводом. Запишіть супровід та намалюйте умовні позначення музично-шумових інструментівів, які ви використали. 8. Підсумок уроку. • Яка музика прозвучала на уроці? • Пригадайте як називається тема уроків першого семестру? «Музика мого народу».) • Чому ми повинні вивчати музику нашого народу? (ми живемо в чудовому квітучому та співучому краї - в Україні, і наше завдання - вивчати, зберігати, шанувати нашу українську культуру, мову, пісню.) У ч и т е л ь У народі кажуть: ~Той народ, який забув свої пісні - вмирає наполовину, а який забув ще й свою мову ~ вмирає назавжди зникає 3 лиця землі». Український народ має співочу душу, любить музику, танці. Пісня - душа народу його думи мрії про щастя. Домашне завдання учитель дає на власний розсуд, виходячи із програмних вимог та методичних рекомендацій. 9. Вихід учнів із класу під музику (за бажанням учнів) УРОК З
Тема. Жниварські пісні — пісні праці Мета: розкрити жанрові особливості жниварських пісень, їх морально-естетичну сутність. зв'язок пісні, музики з життям; розвивати вміння учнів логічно мислити, інтерпретувати та виразно виконувати пісні; виховувати ціннісне стставлення до народної творчості, духовні, моральні якості творчої особистості (працелюбство, любов до Музики, бажання творити). Музичний матеріал: В. Філіпенко. «Поле моє, поле»; українські народні пісні «А вже сонце котиться», «Як діждемо літа». Тип уроку: урок поглиблення теми. Обладнання: музичні інструменти (фортепіано, баян, акордеон, темброво-шумові інструменти), ілюстрації до музичних творів, портрет композитора В. Філіпенка, магнітофон.
Хід уроку
1. Вхід учнів до класу під звучання пісні В. Філіпенка «Поле моє, поле». 2. Музичне вітання. Учні виконують поспівку або пісню (за вибором учителя). 3. Актуалізація музичних вражень, досвіду учнів. Учитель проводить гру «Композитор».
4. Виконання пісні М. Катричка «Рідна мова». Порада вчителю.
Звернути увагу учнів на текст пісні, чистоту виконання мелодії. 5. Розучування української народної пісні «А вже сонце котиться». Учитель. Серед народних пісень важливе місце посідають пісні, присвячені жнивам. У них розкривається працелюбність українського народу. Розрізняють три групи жниварських пісень: - зажинкові (звеличують початок жнив, женців, перший сніп); - жнивні (змальовують тяжку працю хлібороба); - обжинкові (оспівують завершення жнив). • Як у пісні змальовується важка праця хліборобів? • Який характер, особливості пісні? Учитель. Жниварські пісні - це пісні, які оспівують хід жнив та працю хлібороба. У них розкривається працелюбність і душевна щедрість українського народу, який працював з раннього ранку до заходу сонця. Яскравим прикладом цього є пісня «А вже сонце котиться» . Виконання пісні «Як діждемо літа». Учні виконують пісню. • Порівняйте зміст пісні, характер із піснею «А вже сонце котиться». • Придумайте ритмічний супровід до пісні та виконайте. Порада вчителю. На цьому етапі уроку доречно використати технології роботи по групах, застосувати метод «Мікрофон». 7. Слухання пісні В. Філіпенка «Поле моє, поле». • Хто виконує пісню? • Який настрій пісні? • Як розкривається характер музичного твору в його темпі, ди- намиці? • Як композитор розкриває працелюбність і душевну щедрість українського народу? Передайте рухами характер музичного твору. • Чи близький зміст цієї пісні до змісту жниварських пісень? • Згадайте та виконайте пісню «Зоре моя вечірняя» 8. Підсумок уроку. • Яка музика звучала на уроці? • Який жанр народних пісень був головним на уроці? • Які основні особливості жниварських пісень? Учитель проводить оцінювання роботи учнів на уроці, ставлення до навчально-музичної діяльності. Домашнє завдання учитель дає на власний розсуд, виходячи із програмних вимог та методичних рекомендацій. 9 Вихід учнів із класу під звучання пісні композитора В. Філі- пенка «Поле моє, поле» або музики на розсуд учителя УРОК 4
Тема. Жартівливі пісні — пісні веселощів. Мета: розкрити жанрові особливості українських народних жартівливих пісень та визначити їх зв'язок із життям народу, моральну-етичну спрямованість; розвивати чуттєво-емоційне сприймання та емоційно-естетичний досвід, виконавський рівень учнів; виховувати інтерес до народної жартівливої пісні, людяність, любов до праці. Музичний матеріал: українські пісні «Сіяв мужик просо», «Дівка Яв- дошка», «Грицю, Грицю, до роботи», «А вже сонце котиться»; М. Калачевський. «Українська симфонія» (II частина). Тип уроку: урок поглиблення теми.
Обладнання: музичні інструменти (фортепіано, баян, акордеон, темброво-шумові інструменти), магнітофон, ілюстрації до музичних творів, портрет композитора М. Калачевського. Хід уроку
1 Вхід учнів до класу під звучання пісні композитора В. Філі-' пенка «Поле моє, поле». 2. Музичне вітання.
Учні виконують поспівку або пісню (за вибором учителя). 3 Бесіда. • Що можете сказати про музику, яка звучала на початку уроку? • Які сторони життя висвітлює? Про що розповідає і що виражає? 3. Виконання української народної пісні «А вже сонце котить ся». Учні виконують пісню. • Що характерно для жниварських пісень? • Як називаються пісні, присвячені жнивам? Згадайте та назвіть жниварські народні пісні Учитель. Українська жартівлива пісня - яскраве і своєрідне явище, винятково цінне джерело пісенного гумору. У ній віддзеркалились характер і світогляд нашого народу, його етичні й естетичні уподобання, висока шляхетність і непохитний оптимізм. Дотепні жарти створюють веселий настрій, підбадьорюють. 4. Розучування української народної пісні «Сіяв мужик просо». Учитель. У пісні «Сіяв мужик просо» розкривається сцена непорозуміння чоловіка із дружиною, висміюється жіноча впертість. Порада вчителю. Звернення до нотного тексту пісні допоможе учням як при розучуванні мелодії, так і при визначенні особливостей музичної мови пісні. 5. Проведення гри «Упізнай мелодію». Визначте за нотним записом пісню та виконайте. 6. Бесіда про характерні особливості жанру жартівливої пісні. Учитель. Згадайте українські жартівливі пісні «Дівка Явдо-шка», «Грицю, Грицю, до роботи». Подумайте та визначте особливості жартівливих пісень. Різноманітні за тематикою і змістом жартівливі пісні мають свої характерні композиційні та художні прийоми, своєрідні мелодії. їм властиві жива мова, проста мелодія, чіткість ритму, повторення короткого головного мотиву. У пісні «Грицю, Грицю, до роботи» гумор розкривається в діалогічній формі, контрастною поведінкою героя - Гриця. У пісні «Ой є в лісі калина» - у словесній грі, у творах «Комарики-дзюбрики, калина» та «Дівка Явдошка» - у приспіві.............. Для багатьох жартівливих пісень характерна діалогічна побудова, яка бере початок від обрядово-ігрової та хорово; У багатьох випадках жартівлива пісня містить риси трудових пісень, відображає процеси праці. • Як особисто на вас впливає жартівлива пісня? • Порівняйте жанри жартівливої і жниварської пісні. Жартівливі пісні Жниварські пісні Характер Темп Ритм 7. Слухання «Української симфонії» М. Калачевського. У ч и т е л ь. У симфонії використана українська народна пісня «Дівка в сінях стояла». Твір М. Калачевського належить до жниварських чи жартівливих пісень? Якого характеру набула пісня в симфонії? 8. Проведення гри «Ансамбль». Створіть ансамбль троїстих музик для супроводу жартівли- 9. Підсумок уроку. • Наведіть приклади жартівливих пісень. • Що характерно для цих пісень? Учитель. Жартівливі пісні - це пісні, у яких виражається народний гумор, дотепність, розум, любов до життя, віра в добро. Учитель проводить оцінювання роботи учнів на уроці, дає домашнє завдання. 10. Вихід учнів із класу під звучання «Української симфонії” М. Калачевського УРОК 5 Тема. Коломийки — пісні життя. Мета: розкрити жанрові особливості народної пісні-ко-ломийки та визначити вплив народної пісні на розвиток професійної музики; розвивати навички інтерпретування, виконання пісень; виховувати емоційне, ціннісне ставлення до народної пісні, любов до рідної природи, країни, почуття гумору. наш»; українська коломийка (за вибором учителя); Г. Майборода. «Гуцульська рапсодія». Тип уроку: урок поглиблення теми. Обладнання музичні інструменти (фортепіано, баян, акордеон, темброво-шумові інструменти), магнітофон, ілюстрації до музичних творів, портрет композитора Г. Майбороди. Хід уроку 1 Вхід учнів до класу під звучання фрагмента «Української симофонії» М. Калачевського.
2.Учні виконують поспівку або пісню (за вибором учителя). Бесіда. Учитель. Певно ви впізнали музику, яка щойно вітала вас. Як називається цей твір? Яку народну пісню використав композитор М. Калачевський у своєму творі? 4 Виконання українських народних пісень «Сіяв мужик просо”, . «Грицю, Грицю, до роботи». • Згадайте відомі вам жартівливі пісні. • Виконайте ту з них, яка вам подобається найбільше. 5. Бесіда про характерні особливості жанру коломийки Учитель. Серед численних українських пісень найбільшого поширення в західних областях України набули коломийки. Коломийки - українські народні пісні-танці жартівливого характеру. Назва цього пісенного жанру походить від назви міста Коломия Івано-Франківської області, по іншій версії назва - від слова «коло», по якому рухались танцюристи. Короткі за побудовою, задерикувато-веселі, сатирично-жартівливі, а часом і сумні, ліричні, коломийки стисло, образно і дотепно відтворюють життя народу. Визначте особливості коломийки: характер, темп. Послухайте та порівняйте коломийки. • Чим відрізняється ця коломийка від попередньої? • Який в неї характер, темп? • Про що вона розповідає? 6. Слухання «Гуцульської рапсодії» П. Майбороди. Учитель. Рапсодія - віртуозний інструментальний твір, фантазія на народні теми Простежте, як розвиваються основні теми твору. Особливу увагу зверніть на розвиток ліричної теми (народна пісня «Верховино, світку ти наш»). Порада вчителю. Знайомство з музичною темою рапсодії допоможе учням простежити розвиток мелодії від сумного до урочисто-переможного звучання. Визначте розвиток характеру мелодії: динаміку, характер. • Простежте та визначте розвиток інших контрастних тем. . Що оспівується в рапсодії? Учні доходять висновку, що в рапсодії висловлюються захоплення композитора рідним краєм, любов до Карпатського краю. 7 Виконання пісні «Ой, заграйте, дударики» А. Філіпенка з рухами та інструментальним супроводом. • Згадайте пісню, в якій також оспівується захоплення Карпатських краєм. • Чим відрізняється ця пісня від пісні «Сіяв мужик просо»? Порада вчителю. Виконання української народної пісні «Сіяв мужик просо» відбувається у формі гри «Ансамбль». 8. Підсумок уроку. • Які пісні інструментальні твори звучали протягом уроку? • До яких жанрів належать ці народні пісні? • Які характерні риси коломийок? Учитель проводить оцінювання музично-творчої діяльності учнів, дає домашнє завдання. 9. Вихід учнів із класу під звучання «Гуцульської рапсодії» Г. Майбороди. УРОК 6 Тема. Дитячий фольклор. Мета: визначити особливості дитячого фольклору як складової частини народної творчості; розкрити інтонаційні особливості забавлянок, скоромовок лічилок; розвивати слухацьку увагу, творчі здібності учнів; виховувати почуття гумору, розуміння їх значення у повсякденному житті.
Музичний матеріал: дитячі забавлянки «Котилася торба», «Був собі журавель», скоромовки, лічилки; С. Прокоф'єв «Базіка». Тип уроку: урок поглиблення теми. Обладнання: музичні інструменти (фортепіано, баян, акордеон, темброво-шумові інструменти), магнітофон ілюстрації до музичних творів, портрет композитора С. Прокоф'єва. Хід уроку
1. Вхід учнів до класу під звучання «Гуцульської рапсодії» Г. Майбороди.
2. Музичне вітання. Учні виконують поспівку або пісню (за вибором учителя). 3. Бесіда. • Про що розповіла музика на початку уроку? Яка вона за характером? (За необхідності доцільне повторне звучання «Гуцульської рапсодії”.) • Про які народні пісні вона нагадала? 4. Слухання та виконання фрагментів коломийок. Учні виконують коломийки, які їм подобаються найбільше. 5. Розкриття теми уроку. учитель. Особливе місце в народній творчості займає дитячий фольклор: забавлянки, дражнилки, скоромовки, лічилки. Ці твори тішать малечу, вчать добре розмовляти, рахувати. Згадайте та виконайте українську народну пісню «Котилася торба». • Ця пісенька є забавлянкою, дражнилкою, лічилкою чи скоромовкою? • Яке слово необхідно підкреслити, щоб визначити вид дитячого фольклору? Визначте ще один жанр дитячого фольклору, виконавши ці каве завдання: прокажіть кілька разів без зупинки, поступово прискорюючи темп, такі слова: Хитру сороку Спіймати морока, А на сорок сорок -Сорок морок. • Як називається таке швидке промовляння? {Скоромовка.) • Спробуйте проспівати ці рядки, змінюючи темп, висоту звучання. Учитель. Скоромовка - жартівливий вислів, складений із важких для швидкої вимови слів. Композитори використовували цей вид фольклору у своїй творчості. Згадайте, у якому з музичних творів композитор С. Прокофєв використав інтонаційні скоромовки? („Базіка”.) Виконайте відповідний уривок цього твору . Порада вчителю. Учні виконують завдання разом з учителем у формі гри «Ансамбль». 5. Проведення гри «Композитор». Учитель. Уявіть себе композитором. Послухайте уважно вірш. Раз, два, три, чотири, п'ять -Вийшов зайчик погулять. Як нам бути, що зробити? Треба зайчика зловити. Будем знову рахувать: Раз, два, три, чотири, п'ять. Придумайте мелодію на ці рядки, а потім заспівайте її в уявний мікрофон, по черзі з друзями. (Учні виконують завдання.) Учитель. На який жанр дитячого фольклору схожий цей вірш? (На лічилку.) Лічилка - віршик із лічбою, який використовують для розподілу ролей у дитячій грі. 6. Слухання української народної дитячої пісеньки «Був собі журавель» 7. Як називається ця пісенька? 8. До якого жанру дитячого фольклору належить? (Забавлянки.) Учитель. Забавлянки - коротенькі пісеньки або віршики, які в ігровій формі знайомлять малят з побутом, природою. 8. Робота в групах. 9. Згадайте і назвіть українські народні пісні жартівливого характеру. Придумайте супровід до однієї з них та виконайте 9. Підсумок уроку. • Якому виду народної пісні був присвячений урок? • Xто згадає види дитячих пісень? • Які види дитячого фольклору вам подобаються найбільше? Учитель проводить оцінювання музично-творчої діяльності учнів, дає домашнє завдання. 10. Вихід учнів із класу під звучання музики (на розсуд учителя, учнів) .
УРОК 7 Тема. Перша пісня матінки, Мета: розкрити особливості жанру народної колискової пісні; розвивати слухацькі, вокальні та творчі навички учнів, емоційно-естетичне ставлення до життя; виховувати моральні, естетичні якості особистості, чуттєвість, любов до матері, краси. Музичний матеріал К Стеценко. «Вечірня пісня»; Л. Ревуцький. «Ко- лискова»; українські народні пісні «Повішу я колисочку», «Ой ходить сон». Тип уроку: урок поглиблення теми. Обладнання: музичні інструменти (фортепіано, баян, акордеон темброво-шумові інструменти), магнітофон, ілюстрації до музичних творів, портрети композиторів К. Стеценка, Л. Ревуцького. Хід уроку 1 Вхід учнів до класу під звучання «Вечірньої пісні” композитора К. Стеценка. 2. Музичне вітання. Учні виконують поспівку або пісню (за вибором учителя) . 3. Бесіда. • Який настрій музики, що звучала на початку уроку? Чому саме вона стала прелюдією до нашого уроку Як називається цейтвір? Хто його автор? Звучить українська народна пісня «Повішу я колисочку». • Чи близька за харктером ця пісня до «Вечірньої пісні” К. Стеценка? • До якого жанру народної творчості можна віднести цю пісню? (До колискової.) Учитель. Колисюва пісня належить до жанру дитячого фольклору. Творцями й виконавцями колискових переважно є жінки - мами, бабусі старші сестрички. Колискова - це пісня материнської душі, діалог двох сердець: дитячого й матусиного Дитина ще не вміє говорити, а від мами вже чує колискову пісеньку, ласкавий тихенький наспів заспокоює та заколисує малюка. 4. Розучування української народної пісні «Повішу я колисочку» в обробці Я. Степового. • Який характер музжи, особливості побудови пісні? • Розучіть пісню за допомогою нотного запису. • Згадайте та виконайте знайомі колискові пісні. Порада вчителю. При знайомстві та розучуванні української народної пісні «Повішу я колисочку» слід звернути увагу учнів на інтонаційні особливсті пісні (мінорний лад, мелодійну двотактну повторюваність),образний зміст тексту. 5. Слухання українськії народної пісні «Котику сіренький» в обробці M. Вериківського. Учитель. Перш ніж ми послухаємо чудову українську колискову «Котику сіренький», придумайте свою колискову на рядки цієї народної пісенькі Котику сіренький, котику біленький, Котику волохатий, не ходи по хаті. Порада вчителю. Створення учнями власної мелодії колискової на слова вірша відбувається у формі гри «Композитор». • Запишіть ритмічний рисунок своєї колискової. Учні слухають колискову «Котику сіренький» . • Які почуття виражені в пісні? (Y цій пісні яскраво виражені любов, ніжність, бажання матері бачити свою дитину щасливою, розумною, здоровою. Проста мелодія передає ритмічне погойдування колиски.) • Порівняйте зміст, інтонаційні особливості колискових «Котику сіренький» та «Повішу колисочку». 6. Слухання «Вечірньої пісні» композитора К. Стеценка. • Порівняйте українські народні пісні «Повішу колисочку», «Котику сіренький» з «Вечірньою піснею» композитора К. Стеценка. Що в них спільного? • Який характер, настрій, особливості «Вечірньої пісні»? • Чи відчувається у ній вплив народної пісні? 7. Підсумок уроку. • Який характер народної пісні був головним на уроці? • Які особливості колискової пісні? Учитель проводить оцінювання музичної діяльності учнів, дає домашнє завдання на власний розсуд. 8. Вихід учнів із класу під звучання музики (за бажанням уч нів). УРОК 8 Тема. Колискові пісні. Мета: поглибити уявлення учнів про жанр колискової пісні; розвивати в учнів уміння творчо мислити, діяти, стежити за розвитком музичного образу; виховувати інтерес до жанру колискової, любов до народної пісенної творчості. Музичний матеріал: М. Лисенко. «Елегія»; українські народні пісні «Ой ходить сон», «Повішу я колисочку», «Котику сіренький». Тип уроку: урок поглиблення теми. Обладнання: музичні інструменти (фортепіано, баян, акордеон, темброво-шумові інструменти), магнітофон, ілюстрації до музичних творів, портрет композитора М. Лисенка. Хід уроку 1. Вхід учнів до класу під звучання «Елегії» М. Лисенка. 2. Музичне вітання. Учні виконують поспівку або пісню (за вибором учителя). 3. Бесіда, розкриття теми уроку. • На що налаштовує музика, яка звучала, коли ви заходили до класу: на веселощі, сум чи роздуми? ' • Які народні пісні, на вашу думку, будуть головними на цьому уроці? Учитель. Цей урок незвичайний і потребує особливої уваги, зібраності. Він є продовженням попереднього уроку, коли ми зверталися до жанру колискової пісні. 4. Актуалізація опорних знань, розучування української народ ної пісні «Ой ходить сон». Порада вчителю. При розучуванні української народної пісні сОй ходить сон» слід познайомити учнів із такими поширеними з колискових образами, як Сон і Дрімота • увагу на особливості пісні. Визначте важкі для виконання місця та вивчіть їх за допомогою нотного запису. • Звертаючись до нотного запису, з'ясуйте особливості пісні. (Тридольний розмір, мінорний лад, повільний темп, поступеневий рух мелодії.) • Порівняйте пісню «Ой ходить сон» з іншими колисковими («Повішу я колисочку», «Котику сіренький»). При виконанні або слуханні пісні підкресліть пластичним рухом руки її характер. Проведення гри «Композитор». Учитель. Певно, ви зрозуміли особливості колисанок і можете самі придумати колисанку на текст скоромовки: Колисала тишком-нишком Мама Мишка доню Мишку: «Ти б, маленька, поспала, Поки я добуду сала». Запишіть ритм своєї колискової. Порада вчителю. При обговорюванні варіантів мелодії доцільно застосовувати методи «Рецензент» та «Мікрофон». 6. Слухання п'єси М. Лисенка «Елегія». Учитель. Елегія (у перекладі з грецької означає «скарга») -п'єса сумного, задумливого характеру. «Елегія» М. Лисенка - відомий музичний твір, у якому композитор розкрив різні грані душевного стану людини Це хоровий спів без супроводу, розспівування окремих складів, багатоголосся, паралельний рух голосів. При розучуванні окремих місць пісні слід звернутись до нотного запису. 5. Слухання пісні М. Вербицького на слова П. Чубинського «Ще не вмерла Україна”. • Чи впізнали ви цей твір? Яке його значення для України? {Він став Державним Гімном України.) • Визначте характер пісні, особливості її змісту. Учитель. Створення Державного Гімну України бере початок з 1862 року. Український поет П. Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна...», а композитор М. Вербицький, захоплений цим твором,- музику до нього. Так з'явилась пісня, якій в майбутньому судилося стати національним, а згодом і Державним Гімном українського народу. Створена понад 140 років тому, ця пісня має трагічну і непросту історію. Протягом тривалого часу вона була забороненим для виконання твором. Але волелюбний дух, який вклали в неї автори, надихав наш народ на боротьбу за свободу і незалежність України. 6. Виконання української народної пісні «Гей, там на горі Січ іде». Порівняйте цю пісню із «Запорозьким маршем» композитора Є. Адамцевича та народною піснею «Ой на горі та й женці жнуть» . • Чи відчуваються в цих музичних творах інтонації історичних, козацьких пісень? • Виберіть ритмічний супровід, доберіть шумові інструменти та виконайте пісню. Учні виконують пісню. 7. Підсумок уроку. • Чи сподобались вам українські народні історичні пісні? • Чим відрізняються вони від інших народних пісень? Учитель проводить оцінювання навчально-музичної діяль ності учнів, дає домашнє завдання. 8. Вихід учнів із класу під звучання «Запорозького маршу» Є. Адамцевича. УРОК 10
Тема. Народні думи. Мета: розкрити жанрову своєрідність українських народних дум; розвивати образне мислення, уяву, творчі якості, емоційно-чуттєве сприймання; виховувати інтерес до народної творчості, історичних пісень, дум, почуття патріотизму та поваги до героїчного минулого. Музичний матеріал: українська народна пісня «Ой на горі та й женці жнуть»; українські народні думи «Іван Богун», «Дума про козака Голоту». Тип уроку: урок поглиблення теми. Обладнання: музичні інструменти (фортепіано, баян, акордеон, темброво-шумові інструменти), магнітофон, ілюстрації до музичних творів (М. Дерегус «Дума про козака Голоту», «Перебендя»).
Хід уроку 1. Вхід учнів до класу під звучання української народної пісні «Ой на горі та й женці жнуть» (інструментальний варіант . Музичне вітання. Учні виконують поспівку або пісню (за вибором учителя). 3. Бесіда.
• Інтонації якої української народної пісні звучали на початку уроку?
• Які особливості цієї пісні? 4. Виконання пісні «Ой на горі та й женці жнуть» із темброво-ритмічним супроводом. 5. Розкриття теми уроку. Учитель. Сьогодні на уроці прозвучать особливі, своєрідні вокальні фольклорні твори - думи. Основне завдання уроку - визначити, чим вони відрізняються від інших пісень, у чому їхня своєрідність. Боротьба українського народу за свободу і незалежність зумовила виникнення дуже відомого нині жанру народної творчості думи. Складали і виконували думи народні музиканти-кобзарі. Українські народні думи - це великі пісенно-розповідні твори, що описують важливі події української історії, розказують про героїв боротьби за свободу. Послухайте та порівняйте відомі українські народні думи «Іван Богун» та «Дума про козака Голоту». (Звучать зазначені вчителем твори.) • Про які героїчні події розповідають думи? • Зверніть увагу на особливості будови думи: вступ {заспів) епічну розповідь (розгортання сюжету), кінцівку (славослов'я). • Виконайте перший куплет пісні «Ой на горі та й женці жнуть» в необхідному темпі, характері. • Порівняйте пісню з думами. Визначте ознаки, що відрізняють думу від пісні. Порада вчителю. Порівнюючи думи «Іван Богун» та «Думу про козака Голоту» з піснею «Ой на горі та й женці жнуть», учні визначають спільні риси (тематизм, епічний характер) та жанрові відмінності цих творів Учитель. Історичні пісні мають куплетну форму з розгорнутим багатоголоссям, а думи відрізняються імпровізаційно-речитативним характером мелодики. Історичним пісням властивий хоровий спів без супроводу, а думам - сольне виконання в супроводі кобзи, бандури чи ліри народними співаками-музикантами, яких називали кобзарями {або бандуристами, лірниками). Шлях кобзарів - це шлях народу. Відомими кобзарями були Остап Вересай із Чернігівщини, Євген Адамцевич із Полтавщини, Федір Гриценко-Холодний. 6. Проведення гри «Композитор». Учитель. Уявіть себе композитором та створіть мелодично-ритмічну розповідь про кобзаря Перебендю на вірші T. Шевченка. Перебендя старий, сліпий,- Хто його не знає? Він усюди вештається Та на кобзі грає. 7. Проведення гри «Згадай пісню». • Упізнайте за нотним записом фрагмент сучасної пісні, яка прославляє козацький край. • Згадайте відомий музичний твір кобзаря Є. Адамцевича. Як він називається? Допишіть ритмічний рисунок твору та виконайте в русі з музичним супроводом Виконайте пісню «Будем козаками» виразно, з гордістю, урочисто. Підсумок уроку. • Що ви запам'ятали про народні думи? • У чому полягає їх жанрова своєрідність? Чи подібна дума до пісні? • Який висновок про значення українських пісень, українських дум можна зробити? Учитель Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине... От де, люди, наша слава, Слава України! Учитель проводить оцінювання музично-творчої роботи учнів, дає домашнє завдання на власний розсуд. 9. Вихід учнів із класу під звучання «Запорозького маршу”. УРОК 11
Тема. Народна пісня у творчості композиторів. Мета:поглибити уявлення учнів про народні пісні та думи, визначити зв'язок між народною і професійною творчістю; визначити народно-пісенні витоки увертюри до опери «Тарас Бульба»; розвивати вміння вдумливо сприймати та інтерпретувати контрастні за змістом і звучанням твори; виховувати патріотичні почуття, інтерес до українського фольклору, оперної музики, творчості М. Лисенка.
Музичний матеріал:М. Лисенко. Увертюра до опери «Тарас Бульба»; українські народні пісні «За світ встали козаченьки», «Пісня про Байду»; дума «Іван Богун». Тип уроку: урок поглиблення теми. Обладнання: музичні інструменти (фортепіано, баян, акордеон, темброво-шумові інструменти), магнітофон, ілюстрації до музичних творів (М. Дерегус «Тарас Бульба на чолі війська»; В. Сухенко. «Маруся Чурай»,, портрет композитора М. Лисенка Хід уроку
1. Вхід учнів до класу під звучання ри М. Лисенка «Тарас Бульба”.
фрагмента увертюри до опе- 2. Музичне вітання. Учні виконують поспівку або пісню (за вибором учителя) 3. Актуалізація музичного досвіду, музичних вражень учнів. Учні виконують українську народну пісню «Ой на горі та й женці жнуть». 4. Бесіда про творчість М. Лисенка. , Народна пісня завжди відігравала вирішальну роль у розвитку професійної музичної творчості. До фольклору часто звертався композитор М. Лисенко, обробляючи народні пісні та використовуючи їх у своїх вокальних та інструментальних творах. За мотивами народних пісень, ігор створені такі дитячі опери: «Коза-Дереза», «Зима і Весна», «Пан Коцький». Народна пісня вплинула ще на один чудовий музичний твір композитора, написаний за одноіменною повістю Миколи Гоголя «Тарас Бульба». У повісті розкриваються історичні події боротьби українського народу за свободу та незалежність. Порада вчителю. Учитель коротко знайомить учнів із сюжетом і героями повісті, сценою загибелі козацького полковника Тараса Бульби. При знайомстві 3 оперою «Тарас Бульба» застосовується метод «Дискусія». Проведення гри «Композитор». , Учитель. Уявіть собі композитором. • Який жанр міг би якнайкраще відобразити історичні події повісті М. Гоголя? • Чи могла б пісня, симфонія відобразити ці історичні події? • Ці події краще відобразила пісня чи опера? Порада вчителю. Учитель, спонукаючи учнів до дискусії, розміркування, викладу думок, підводить їх до висновку, що сюжет і характерні особливості дійових осіб повісті повніше можна розкрити в опері . Слухання увертюри до опери М. Лисенка «Тарас Бульба». Порада вчителю. При слуханні твору звернути увагу учнів на подібність героїчної та ліричної тем увертюри до народних пісень, їх музичний розвиток. Учитель. Сьогодні послухаємо фрагмент з опери «Тарас Бульба» - увертюру. У цій увертюрі звучить кілька музичних тем, у яких відчувається вплив народної пісні. Серед цих тем звучать інтонації пісні «Засвіт встали козаченьки». {Звучить українська народна пісня «Засвіт встали козаченьки».) Учитель. Цю чудову пісню написала відома легендарна полтавчанка, співачка-поетеса і композитор Маруся Чурай, коли прощалась зі своїм коханим козаком, який виступав у похід. Про народну поетесу-композитора Марусю Чурай написала чудові рядки відома поетеса Ліна Костенко: Це дівчинка не просто Маруся, Це голос наш. Це пісня. Це душа. Коли в похід виходила батава, її Піснями плакала Полтава Серед пісень, з якими козаки вирушали в похід, була пісня «За світ встали козаченьки». Вона дуже подобалась нашим воїнам, і вони співали її під час своїх походів. А з часом цей.твір зазвучав і в опері • Якого нового характеру, змісту набула використана в увертюрі українська народна пісня легендарної співачки Марусі Чурай «За світ встали козаченьки»? • Чи втратила б самобутності опера «Тарас Бульба», якщо б у неї не було включено козацькі пісні, зокрема «За світ встали козаченьки»? Учитель. Певно, що так. Тому і звучить вона в опері як пісня і в увертюрі як марш. Згадаймо, які ще теми звучали в увертюрі? {Звучить початок увертюри.) Як змінюється характер основних тем? {Початок увертюри героїчний, драматичний, як заклик до боротьби. Це підкреслюють трубні сигнали.) Друга тема - широка, розспівна, лірична. Пісенна мелодія ллється, ніби повноводна могутня ріка. У ній міститься розповідь про любов до України. Що з'являється в розробці? {Метод забігання наперед до матеріалу 7 класу: звернення до схеми сонатної форми.) У розробці з'являються сила, могутність воля, боротьба. І остання, третя, тема інтонації пісні «Засвіт встали козаченьки», про яку ми вже згадували на початку уроку,- урочистого, маршового, піднесеного, переможного характеру, підсумовує весь попередній розвиток. Як коротко визначити зміст увертюри, виходячи з характеру музичних тем? Зміст увертюри коротко можна визначити так: заклик-бо-ротьба-перемога. {Учитель звертається до самостійно виготовленої таблиці «Опера "Тарас Бульба"».) Які інструменти, група інструментів зіграли головну роль у звучанні твору? {Мідні духові, струнно-смичкові чи дерев'яні духові.) Порада вчителю. Слід зробити висновок, що народна пісня лежить в основі історико-героїчної опери «Тарас Бульба», написаної за однойменною повістю М. Гоголя. Це - яскравий приклад зв'язку народної і професійної творчості, творчий зв'язок двох великих митців Марусі Чурай і Миколи Лисенка, яких подарувала світу земля Полтавщини. Учитель. Маруся Чурай стала легендою українською пісні, голосом України. За коротке життя {лише 28 років) вона написала пісень, серед яких «Віють вітри, «Ой, не ходи, Грицю», «Грицю, Грицю, до роботи»). У 17-18 століттях її портрет висів в українських оселях поряд із зображенням козака Мамая. Микола Віталійович Лисенко - український композитор, диригент, педагог, учений-фольклорист - основоположник української класичної музики. 6. Слухання української народної пісні «Пісня про Байду». Учитель. Одна з найбільш популярних народних пісень, що обов'язково входила до репертуару кобзарів. У ній розповідається про засновника Запорозької Січі Дмитра Вишневецького • Яким показаний у пісні Байда? • Який характер та особливості музичної мови пісні? Порада вчителю. При аналізі-інтерпретації «Пісні про Байду» застосовуються методи «Дискусія», «Мікрофон». • До якого виду народної пісні належить «Пісня про Байду»? Який історичний період відображений у цій народній історичній пісні • Чи допомагає музика краще зрозуміти образ народного героя? Яким чином? • З яким історичним ім'ям пов'язаний зміст пісні? Учитель. Згадайте відомі історичні пісні та думи, у яких згадуються історичні імена народних героїв. Обсудіть у групах конкретні історичні пісні, думи, чому вони посідають важливе місце в українському фольклорі, та за можливості виконайте. І - «Ой на горі та й женці жнуть» II - «Іван Богун» III - «Пісня про Байду» Порада вчителю. При підведенні підсумків уроку вчитель, використовуючи технологію «Мікрофон», пропонує кожній групі закінчити фразу: «Завдяки історичним пісням та думам, ми дізнаємось...». У результаті учні доходять висновку, що історична пісня - це розповідь народу про важливі події минулого та зображення видатних народних героїв, найкращих людських рис їх характеру. Учитель. Уявіть себе козацьким ватажком. Під ритмічний супровід барабана проспівайте по черзі козацькі прізвища: «Гетьман Дорошенко», «Гетьман Хмельницький», «Отаман Іван Сірко». • Пригадайте та виконайте відомі вам козацькі пісні. 7. Підсумок уроку. • Які музичні твори звучали протягом уроку? • Що під час уроку вразило вас найбільше? • Про що ви розповіли б своїм близьким? Які історичні пісні ви заспівали б? Учитель проводить оцінювання музичної роботи учнів, дає домашнє завдання на власний розсуд. 8. Вихід учнів із класу під звучання фрагмента увертюри до опери „Тарас Бульба» УРОК 12 Тема. Ліричні пісні. Мета:розкрити жанрові особливості, естетичну виразність український ліричних пісень; розвивати емоційну чутливість, інтерес до ліричних образів, навички виконання кантилени, правильного звуковедення; виховувати співчуття, любов до матері. Музичний матеріал:українські народні пісні «Летіла зозуля», «Ой на горі та й женці жнуть». Тип уроку:урок поглиблення теми. Обладнання музичні інструменти (фортепіано, баян, акордеон, темброво-шумові інструменти), магнітофон, ілюстрації до музичних творів. Хід уроку 1. Вхід учнів до класу під звучання фрагмента увертюри до опери «Тарас Бульба».
2. Музичне вітання.
Учні виконують поспівку або пісню (за вибором учителя)
3. Бесіда. • Які почуття викликає музика, що звучала, коли ви заходили до класу? Чи знайома вона вам? • Яка народна пісня використана композитором М. Лисенком в опері „Тарас Бульба»? • Що ви знаєте про автора пісні «Засвіт встали козаченьки»? • Як змінився її характер в увертюрі? Як вона звучить? • Яку історичну козацьку пісню можете згадати? (Учні виконують української народну пісню „Ой на горі та й женці жнуть”.) 4. Розкриття теми уроку. Учитель. Народні пісні дуже різноманітні У них відображаються всі сторони життя народу. За визначенням відомого письменника і режисера О. Довженка «українська пісня - це геніальна біографія українського народу». А видатний поет М. Рильський у вірші «Пісня» так висловив своє ставлення до української пісні: Коли пісні мойого краю Пливуть у рідних голосах. Мені здається, що збираю Цілющі трави я в лугах. В піснях і труд, і даль походу. І жаль, і усміх, і любов. І гнів великого народу, І за народ пролита кров. В піснях - дівоча світла туга І вільний помах косаря, В них юність виникає друга, Висока світиться зоря. Особлива грань української пісенної творчості - ліричні пісні. У них розкривається характер, душа народу, його почуття. 5. Розучування української народної пісні «Летіла зозуля». • Який характер пісні? Про що вона розповідає? Яку важливу проблему розкриває? • Під час слухання підкресліть пластичним рухом руки особливості ліризму, душевності пісні. Які особливості ритму пісні? (Повторення, зміна розміру.) Порада вчителю. Для визначення особливості ритму доцільне застосування гри «Передай ритм товаришу» чи ігровий прийом передавання ритму по групах (4 групи). При розучуванні слів пісні застосовується гра «Спів по черзі», коли кожна з груп виконує по два такти пісні • Згадайте та назвіть ліричну пісню, подібну або відмінну за змістом до пісні «Летіла зозуля». (На розсуд учителя учні слухають чи виконують народні ліричні пісні. Порада вчителю. Слухання, спів української народної пісні допоможе учням відчути особливості ліричної пісні, їх ліризм мінорне звучання, душевну теплоту. 6. Підсумок уроку. • Якому народному пісенному жанру був присвячений урок? • Які особливості ліричних пісень? Учитель проводить оцінювання учнів, дає домашнє завдання на власний розсуд. 7. Вихід учнів із класу під звучання української народної лірич ної пісні.
УРОК 13 Тема. Настрій зимових свят. Мета: розкрити зв'язок пісенної творчості з життям народу на прикладі зимових календарно-обрядових пісень; розвивати чуттєво-емоційне сприймання, навички виконавського розвитку; виховувати інтерес до народної пісні, народних традицій, любов до краси, кращі моральні якості особистості. Музичний матеріал: українські народні пісні «Летіла зозуля», «Ой на горі та й женці жнуть», «Забілів від снігу гай», «Ой, хто Миколая любить». Тип уроку: урок поглиблення теми. Обладнання: музичні інструменти (фортепіано, баян, акордеон, темброво-шумові інструменти), магнітофон, ілюстрації до музичних творів. Хід уроку 1. Вхід учнів до класу під звучання української пісні «Ой хто Миколая любить» (інструментальний варіант).
2. Музичне вітання. Учні виконують поспівку або пісню (за вибором учителя Актуалізація музичних вражень учнів; виконання української народної пісні «Летіла зозуля». Порада вчителю. Слід звернути увагу учнів на текст пісні. • Складіть виконавський план пісні «Летіла зозуля». • До якого пісенного жанру належить пісня «Летіла зозуля»? • Які особливості ліричних пісень? • Які ще народні ліричні пісні ви можете назвати? 4. Розкриття теми уроку. Звучить фрагмент пісні «Забілів від снігу гай». • Що ви 3наєте про народне свято, якому присвячена пісня? (Відповіді учнів.) Учитель доповнює відповіді учнів. Учитель. Святкують день Миколая двічі на рік - навесні 22 травня (весняний Миколай) та взимку 19 грудня (зимовий Ми-колай). У народі вважають, що 3 Миколая 3имового починається справжня 3има та беруть початок різдвяні свята. Цей святий вважається благодійником, помічником трударів, хліборобів. За це отримав характеристику як Микола Добрий. Святий Миколай найбільше опікується бідними, убогими та дітьми. За народним повір'ям, у ніч на 19 грудня святий обходить усі хати, де мешкають діти, підкладаючи чемним та слухняним дітям дарунки під подушку. А неслухняні отримують замість гостинців різочки. 5. Розучування української народної пісні «Забілів від снігу гай». • Які особливості пісні? Зверніть увагу на зміну розміру, наяв ність пауз. Порада вчителю. При виконанні пісні слід позначити звучанням трикутника чи дзвоника наявні паузи. Зміна розміру потребує особливих прийомів співу групами по черзі. Виконання частини пісні в певному розмірі дозволить учням краще зрозуміти її особливості, значення розміру в створенні пісенного характеру 6. Виконання пісні «Ой, хто Миколая любить». Назвіть пісні, присвячені святому Миколаю. Виконайте пісню «Ой, хто Миколая любить Придумайте ритм вступу до пісні. Запишіть його ритмічний рисунок. (Учні виконують завдання у формі гри «Компози тор».) Порада вчителю. При виконанні української народної пісні «Ой, хто Миколая любить» необхідно домагатись емоційності, виразності. 7. Підсумок уроку. • Які ваші музичні враження від уроку? • Яку з пісень бажали б виконати повторно? Учитель проводить оцінювання навчально-музичної діяльності учнів, дає домашнє завдання на власний розсуд. 8. Вихід учнів із класу під звучання музики (на розсуд учителя чи учнів). УРОК 14 Тема. Колядки та щедрівки. Мета: розкрити значення зимових календарно-обрядових пісень (колядок і щедрівок) у житті народу; розвивати вокально-хорові навички, емоційно-почуттєвий досвід учнів; виховувати інтерес до зимових календарно-обрядових пісень, повагу до народних традицій. Музичний матеріал: українські народні щедрівки та колядки «Слава нашим господарям”, «Щедрик, щедрик, щедрівочка», «Я маленький хлопчик», «Ой сивая тая зозуленька», «Павочка ходить». Тип уроку: урок поглиблення теми. Обладнання: музичні інструменти (фортепіано, баян, акордеон, темброво-шумові інструменти), магнітофон, ілюстрації до музичних творів. Хід уроку
1. Вхід учнів до класу під звучання «Щедрика» в обробці М. Ле-онтовича. 2. Музичне вітання. Учні виконують поспівку або пісню (за вибором учителя). З Актуалізація музичних вражень учнів, виконання української народної пісні «Забілів від снігу гай». • Виконайте пісню «Забілів від снігу гай» з необхідним настроєм, виразно. • Позначайте паузи звучанням музичних інструментів (трикутника або дзвоника). 4. Бесіда про українські народні традиції й обряди, присвячені зустрічі Нового року. Учитель Важливою частиною обряду зустрічі Нового року, різдвяних урочистостей було виконання колядок і щедрівок. У кожній місцевості України існували свої варіанти обрядів, звичаїв пісень Із колядками та щедрівками ви знайомились на уроках 'у попередніх класах. І певно, кожен із вас може згадати та виконати деякі з них. 5. Розучування щедрівки «Слава нашим господарям». • Який характер щедрівки? • Зверніть увагу на мелодичну повторність, подібність заспіву і приспіву. Порада вчителю. Розучування пісні слід проводити з опорою на нотний запис. Згадайте інтонації інших відомих вам щедрівок та виконайте. 6. Проведення гри «Упізнай пісню”. Учитель награє інтонацію пісні «Ой сивая тая зозуленька». Упізнавши щедрівку, учні виконують її за нотним записом. 7. Проведення гри «Композитор». Учитель награє інтонацію піс ні «Щедрик, щедрик, щедрівочка». Учні відгадують твір, спи раючись на нотний запис. • Зробіть свою обробку пісні, придумайте до пісні другий голос. • Порівняйте свій варіант пісні з її обробкою композитором М. Леонтовичем. 8. Бесіда про значення, зміст щедрівок. • Коли виконували щедрівки? (На Новий рік, на Щедрий вечір.) • Але ж ми чуємо такі слова: «прилетіла ластівочка...». Звідки вона взимку прилетіла? Учитель. Хай це вас не дивує, що в новорічних колядках, щедрівках часто співається про весну: про те, як Василько жито сіє, як Меланка пасе качура, про зозулю, про ластівочку... Проте дива тут немає, адже в давнину, за часів, коли складалися ці пісні, наші прадіди-язичники святкували Новий рік не в січні, а в березні, коли природа прокидалася від зимового сну. Згодом Новий рік почали зустрічати взимку, а пісні залишилися. • Що ж виражає ця інтонація? (Радість, відчуття чогось не звичного.) Якщо людина піднесено повторює одні й ті самі слова, то викликає в оточуючих і сама відчуває щастя, бажання іншим достатку, здоров'я, радості. Щоб було в кожному домі й жито, й пшениця, і всяка пашниця Який образ зображено в цьому творі? Що він символізує? {Образ ластівочки - це символ добра, щастя, любові, радості, ніжності.) 9. Підсумок уроку. • Із якими щедрівками ви познайомились на уроці? • Які почуття вони у вас викликали? • Яка роль зимових календарно-обрядових пісень у житті людей? Учитель проводить оцінювання роботи учнів на уроці, дає домашнє завдання. 10. Вихід учнів із класу під звучання музики або народних пісень (на розсуд учителя чи учнів). УРОК 15
Тема. Різдвяні мотиви в музиці Мета: узагальнити знання про побутування в Україні обрядів і звичаїв зустрічі Нового року; збагачувати емоційно-естетичний досвід учнів, розвивати навички виконавського розвитку пісні; виховувати інтерес, повагу до народних традицій.
Музичний матеріал: українські народні щедрівки «Слава нашим госпо- дарям», «Щедрик», «Павочка ходить», «Ой сивая тая зозуленька», «Коза». Тип уроку: урок поглиблення теми. Обладнання: музичні інструменти (фортепіано, баян, акордеон, темброво-шумові інструменти), магнітофон, ілюстрації до музичних творів Хід уроку
1. Вхід учнів до класу під звучання щедрівки «Слава нашим господарям” (інструментальний варіант). 2. Музичне вітання. Учні виконують поспівку або пісню (за вибором учителя 3. музичних вражень та досвіду учнів, виконання української народної пісні „Забілів від снігу гай». 4. Бесіда про традиції зустрічі Нового року, обряди щедрування. Учитель. Обряди колядування й щедрування проходили за певним сценарієм, з дійовими особами, переодягненням. Незмінні персонажі дійства Василько (переодягнена дівчина) та Маланка (хлопець, вбраний у дівочий одяг), чорт, Ведмідь, Циган, Дід-пово-дир, Коза. Завітавши до хати, веселий гурт розігрував кумедні інсценівки, веселив господарів. Коза - одягнений у кожух навиворіт парубок - весело стрибала по хаті, чіпала присутніх, буцалась рогами, співала. У відповідності до тексту пісні вона «помирала”, а потім «оживала» і веселилась. 5. Розучування української народної пісні «Коза». • Вивчіть пісню, яка супроводжувала цікавий обряд водіння Кози із щирими побажаннями господарям врожайного року. При розучуванні пісні слід звернути увагу учнів на інтонаційну та ритмічну повторюваність мелодії. Порада вчителю. Доцільним буде виконання твору по черзі в групах по одному такту. 6. Конкурс щедрувальників. • Згадайте вивчені раніше щедрівки. Виконайте свою найулюбленішу щедрівку, супроводжуючи спів інсценуванням. Підсумок уроку. • Що цікавого ви дізнались про українські народні обряди, присвячені святам різдвяного циклу? • Чи потрібні ці обряди нині? Як вони збагачують наше життя? • Які ще ви знаєте українські новорічні обряди, окрім обряду водіння Кози? Учитель проводить підготовку учнів до підсумкового уроку. 8. Вихід учнів із класу під звучання музики (на розсуд учителя чи учнів). УРОК 16
Тема. Урок зимовий, підсумковий. Мета: під час виконання, слухання різнопланових народних пісень учні повинні продемонструвати знання пісенних жанрів народної пісні, їх особливостей, характерних ознак. Музичний матеріал: українські народні музичні твори, що належать до різних пісенних жанрів, які вивчалися протягом семестру. Тип уроку: урок узагальнення теми. Обладнання: музичні інструменти (фортепіано, баян, акордеон, темброво-шумові інструменти), магнітофон. Хід уроку
1. Вхід учнів до класу під звучання музики будь-якого твору, що вивчався протягом семестру.
2. Музичне вітання. Учні виконують поспівку або пісню (за вибором учителя). 3. Актуалізація музичного досвіду учнів. Учитель. Протягом свого історичного розвитку український народ створив неповторну, унікальну культуру, велику роль в якій відіграє пісенна творчість -' нев'януча краса української душі. • Яку роль відігравали пісні в житті народу під час роботи, у бо ротьбі за волю, у побуті та під час відпочинку? . Конкурс знавців музики. Учитель. Покажіть себе знавцями української пісні. До якого пісенного жанру належать вивчені народні пісні? Одну з них визначте за нотним записом. • Які з українських народних пісень залишили у вашій душі яскраві, незабутні почуття? • Які композитори використовували народну пісню у своїй творчості: опері, симфонії, авторських піснях? 5. Підсумок уроку. Учитель. Пісенність, наспівність, ліричність і яскрава емоційність - найхарактерніші риси української народної і композиторської музики. Пісенна творчість українського народу - нев'януча окраса його духовної культури. 6. Вихід учнів із класу під з | |
Переглядів: 12366 | Завантажень: 0 | |
Всього коментарів: 0 | |